Лікування тунельного синдрому

Що таке тунельний синдром?

Це патологічний стан, який зумовлений защемленням нервових волокон у каналі. Нерв стискається м'язами, що оточують його, зв'язками, сухожиллями, кістковими тканинами. Найчастіше трапляється тунельний синдром зап'ястя (карпальний синдром), але іноді відповідне ураження нерва діагностують і в інших частинах тіла — в лікті, плечі, в нижніх кінцівках, у шиї або тулубі. Загалом виділяють понад 30 видів такої патології за локалізацією.

Лікування тунельного синдрому нині цікавить дедалі більшу кількість людей, адже ця хвороба стала професійною для тих, хто багато часу проводить за комп'ютером — програмістів, письменників, офісних працівників тощо.

Причини тунельного синдрому

До появи тунельного синдрому зап'ястя призводять монотонні повторювані рухи згинання та розгинання кисті, а також неправильна її позиція (звисання чи постійно піднятий стан). Зв'язки та м'язи перенапружуються й здавлюють нервові волокна. До факторів ризику тунельного синдрому також належать:

• спадкова схильність;
• травми;
• набряклість і запалення сухожиль;
• цукровий діабет;
• новоутворення;
• вроджені анатомічні особливості;
• артрит і артроз.

Симптоми тунельного синдрому

Передавлювання нерва в каналі — це стан, який прогресує досить повільно. Найчастіше страждають нервові волокна на одній із рук або ніг, хоча за вагітності або ендокринних патологій хвороба може бути двосторонньою. До типових проявів тунельного синдрому належить таке:

• поколювання та/або ослаблення чутливості (у випадку із зап'ястям — у ділянці кисті та пальців);
• відчуття печіння або «мурашок» по шкірі;
• оніміння;
• хворобливі відчуття;
• блідість шкіри;
• слабкість м'язів, а також неточність рухів;
• зниження або повна втрата тактильної чутливості.

Нерідко загострення симптоматики трапляється вночі, хоча згодом дискомфорт наявний цілодобово. За відсутності лікування тунельного синдрому можлива дистрофія м'язів і деформація м'язово-зв'язкового апарату.

Діагностика тунельного синдрому

У клініці «МедСейв+» наш невролог оглядає пацієнта, вивчає історію хвороби, проводить функціональні тести на оцінку чутливості, згинання/розгинання суглоба тощо. Для уточнення діагнозу показана інструментальна діагностика — міографія, яка дає змогу вивчити нервову провідність у зоні патології. Зазначимо, що і прийом невролога, і електронейроміографія (ЕНМГ) — це послуги, які ми, серед іншого, надаємо вдома у пацієнта в Києві.

Ще під час діагностики можуть бути призначені лабораторні аналізи та ультразвукове дослідження.

Лікування тунельного синдрому

Ключові цілі терапії за тунельного синдрому — зняття хворобливої симптоматики та запобігання прогресуванню хвороби. Лікування нашими неврологами підбирається строго індивідуально — з урахуванням вираженості патології, ступеня важкості, причин, які її викликали. У більшості випадків хороші результати забезпечує комплексна консервативна терапія, яка включає такі методи, як:

1. Іммобілізація для зняття запалення та гострого болю, а також медикаментозне знеболювання, якщо потрібно.
2. Підбір лікарських препаратів з урахуванням причин тунельного синдрому, супутніх хвороб, симптоматики.
3. Фізіотерапія та інші методи відновлення — масаж, мануальна терапія, рефлексотерапія тощо.

За відсутності ефекту від консервативного лікування в разі тунельного синдрому можуть застосовуватися хірургічні методи. Вони спрямовані на механічне усунення защемлення нерва (найчастіше шляхом розширення його каналу).

Тунельний синдром: вправи для профілактики

Для профілактики та зняття дискомфорту за тунельного синдрому рекомендовано виконувати комплекс вправ. Особливо ефективна така ЛФК разом з іншими видами терапії. До корисних вправ за тунельного синдрому зап'ястя належить:

1. Стиснення в руці гумового м'яча.
2. Розведення в сторони й розслаблення пальців рук.
3. Повільні обертання зап'ястям.
4. Дотики до кінчика великого пальця руки іншими пальцями.
5. Витягування рук уперед кистями догори та згинання зап'ясть (пальці йдуть у напрямку донизу).

Більше вправ запропонує наш невролог під час консультації.