Лікування розсіяного склерозу

Що таке розсіяний склероз?

Розсіяний склероз не має відношення до розсіяної уваги (неуважності) чи так званого старечого склерозу (деменції). Назвою хвороба завдячує терміну Sclerosis multiplex, що означає множинні склеротичні рубці, які утворюються на нервових волокнах.

Розсіяний склероз — небезпечне, серйозне захворювання, за якого власна імунна система атакує мієлінові оболонки нервових волокон. Цей процес провокує неврологічні порушення, які за відсутності лікування знижують можливість контролю руху, утримання рівноваги, призводять до паралічу, погіршують інтелектуальні здібності тощо.

Причини розсіяного склерозу

Медицина все ще не знає точної відповіді, чому виникає розсіяний склероз. Але можна виділити три основні чинники, які провокують це захворювання:

• спадковий (генетична схильність);
• зовнішній (вплив токсинів, поганої екології, інфекцій тощо);
• поведінковий (стреси, шкідливі звички тощо).

Види розсіяного склерозу

Неврологи виділяють такі різновиди хвороби:

• ізольована (симптоми розсіяного склерозу відсутні, але вогнища ураження нервових волокон є);
• ремітивна (захворювання з чергуванням загострень і ремісій, без явних погіршень);
• первинно-прогресуюча (хвороба від самого початку прогресує);
• вторинно-прогресуюча (спочатку є загострення та ремісія — ремітивна хвороба, а патологія починає прогресувати).

Симптоми розсіяного склерозу

Хвороба може розвиватися в різному віці, зокрема і в юному (до 15 років). На ранніх стадіях прояви можуть бути відсутні зовсім або супроводжуватися онімінням рук, загальною слабкістю, погіршенням зору. Також до симптомів розсіяного склерозу належить:

• погіршення тонусу м'язів;
• порушення ходи;
• погана координація при заплющених очах;
• падіння зору та порушення кольоросприйняття;
• тремор кінцівок;
• погіршення пам'яті, розумових здібностей.

Ускладненням патології можуть стати сильні судоми, епілептичні напади та параліч.

Діагностика захворювання

Ефективність лікування розсіяного склерозу та зупинка його прогресування прямо залежить від того, як рано буде виявлено патологію. Водночас складність діагностики полягає в тому, що перші симптоми хвороби схожі з іншими неврологічними захворюваннями — енцефалітом, мієлітом, новоутвореннями ЦНС, невритами, зокрема з ураженням зорового нерва тощо.

Наші неврологи в клініці «МедСейв+» у Києві проводять опитування пацієнтів, функціональні тести та проби. Для уточнення діагнозу рекомендується виконання магнітно-резонансної томографії (МРТ) спинного та головного мозку, також може застосовуватися метод реєстрації викликаних потенціалів, лабораторні дослідження, люмбальна пункція спинномозкової рідини.

Лікування розсіяного склерозу

Головним завданням лікування розсіяного склерозу є зупинка прогресування хвороби та відновлення неврологічних функцій, які були порушені. Досягти таких результатів можна за умови раннього виявлення патології та комплексного підходу до терапії.

Лікування розсіяного склерозу обов'язково передбачає підбір медикаментозних препаратів. Обов'язково застосовуються препарати хворобо-модифікуючої терапії (ХМТ). Це сьогодні найбільш дієва стратегія боротьби з розсіяним склерозом з клінічно доказаною ефективністю, що дозволяє суттєво уповільнити перебіг хвороби та відстрочити інвалідизацію пацієнта. Для ХМТ застосовуються різні групи препаратів, зокрема інтерферон бета, глатирамеру ацетат тощо. Вони впливають на імунну систему та пригнічують процеси руйнування мієліну. Схема терапії підбирається строго індивідуально нашим неврологом клініки «МедСейв+».

Також лікування розсіяного склерозу має бути спрямоване на усунення хворобливих симптомів, мінімізацію ризику ускладнень і, якщо є можливість, виключення тригерів (чинників, які могли стати причиною патології).

Крім медикаментів зазвичай використовуються й інші види лікування, зокрема:

• фізіопроцедури;
• ЛФК;
• лікувальний масаж;
• психологічна допомога;
• голковколювання та інші види релаксації.

Реабілітація та профілактика розсіяного склерозу

Програма реабілітації пацієнта також підбирається індивідуально, вона передбачає:

• коригування харчування;
• відмову від шкідливих звичок і повну заборону алкоголю;
• помірні фізичні навантаження;
• прийом імуномодуляторів (якщо потрібно).