Електро- нейроміографія у Києві

Опис процедури

Багато неврологічних захворювань перебігають з розладами передачі сигналів по нервах. Людина відчуває це як слабкість у м’язах, порушення чутливості, оніміння у кінцівках чи тулубі, втрату рівноваги тощо. Завдяки запровадженню електронейроміографії, у лікарів з’явилась можливість якісно та кількісно оцінити ураження нервів за наявності таких симптомів.

Суть методики в тому, що спеціальний прилад реєструє електричну активність м’язів та нервів у спокої, під час напруження чи від дозованого електричного імпульсу. Завдяки цьому, спеціалісти отримують цінну інформацію:

• Виявляють локалізацію ураженої ділянки нервової системи.
• Оцінюють, наскільки вираженими є порушення передачі імпульсу.
• Встановлюють стадію та характер неврологічної патології.
• Контролюють перебіг захворювання, мають змогу оцінити прогноз та відгук на лікування.

Важливо, що такі дані електронейроміографія надає не лише тоді, коли хвора людина вже відчуває негативні симптоми. Діагностичну інформацію можна отримати ще на початкових стадіях хвороби, за мінімальних клінічних проявів.

Коли призначають ЕНМГ-обстеження

Здебільшого, ЕНМГ розглядають як засіб діагностики дегенеративних захворювань нервової системи, але діагностичні можливості методики ширші. Процедуру можна проводити при таких станах:

• травматичні пошкодження периферичних нервів, спинного мозку;
• нейропатії будь-кого походження (діабет, отруєння тощо);
• спадкові аномалії, міастенія;
• розсіяний, аміотрофічний склероз;
• корінцевий та тунельний синдром;
• патологія спинного мозку, мієлопатія.

Цим переліком, показання до проведення електронейроміографії не обмежуються. Адже методика інформативна, та стає в пригоді не лише неврологам, але й нейрохірургам, ревматологам, ендокринологам.

Як проводиться ЕНМГ

Діагностика за допомогою електронейроміографії може проводитися у двох варіантах:

1. Стимуляційна, коли на проблемну ділянку накладають поверхневий електрод, а нерв цілеспрямовано подразнюють дозованим електричним імпульсом. Отримані результати комплексно оцінюють та порівнюють з показниками, характерними для здорових людей.
2. Голкова електроміографія. У м’язове волокно вводиться тонкий, наче голка, електрод, під’єднаний до приладу реєстрації імпульсів. Так визначають природні біопотенціали м’язів у стані спокою або коли людина їх напружує.

Процедура не потребує знеболення: стимуляційна ЕНМГ не завдає жодних неприємних відчуттів, а голкова здатна заподіяти лише незначний дискомфорт.

Людина сідає в крісло, звільняє від одягу ту частину тіла, котру треба обстежити й лікар починає працювати. Тривалість сеансу електронейроміографії, узагальнено, складає 30-60 хвилин.

Діагностичні можливості електронейроміографії

За яким сценарієм проводити ЕНМГ, вирішується для кожного пацієнта окремо, адже різні варіанти електронейроміографії надають різну інформацію.

Стимуляційна ЕНМГ

Реєструє параметри скорочення м’яза у відповідь на дозований електричний імпульс, котрий надсилає лікар. Оцінюються параметри:

• Швидкість проведення імпульсу – час, за який надісланий лікарем сигнал доходить до м’яза і той скорочується. Показник сповільнюється, якщо порушується сприйняття нервом току чи погано працює нервово-м’язова передача у ділянці, котра досліджується.
• F-хвиля – показник пізньої реакції м’язового волокна на імпульс. Коли реєструється невчасно, зменшується або зникає, це свідчить про суттєві ураження периферичних нервів.
• H-відповідь – рефлекторна реакція спинного мозку на електричне подразнення нерва. Оцінюємо стан рефлекторних можливостей нервової системи: сприйняття подразника й швидкість та адекватність реакції на нього.
• Декремент-тест – на нерв подають низку однакових імпульсів і спостерігають реакцію м’яза. Наприклад, при міастенії, скорочення будуть швидко слабшати.

За допомогою стимуляційної ЕНМГ встановлюється й рівень ураження – місце, нижче якого вказані вище параметри стають аномальними.

Голкова ЕНМГ

Застосування голкової ЕНМГ допомагає характеризувати електричну активність нейронів, котрі керують м’язами. Зокрема – виявляти патологічну імпульсацію.

Режим реєстрації імпульсів у спокої дає змогу виявити навіть мінімальну активність м’язових волокон, спровоковану нейронами:

• фасцикуляції (мимовільна подача імпульсу на м’яз від мотонейрона);
• посмикування (неконтрольовані скорочення м’язів, масштабніші за фасцикуляції);
• фонові розряди, котрі відповідають за тонус мускулатури;
• псевдоміотонічну активність.

Будь-яка імпульсація, котру виявлено у спокої, свідчить про певні негаразди в системі рухальних нервів або в сегменті нервово-м’язової передачі.

Реєстрація імпульсів під час усвідомленого скорочення надає інформацію щодо того, як відбувається нервово-м’язова передача в окремому сегменті м’яза.

Протипокази та підготовка

Обидва варіанти ЕНМГ мають мінімальну кількість протипоказів, адже процедура неінвазивна, не передбачає застосування лікарських засобів, що мінімізує ризик алергічних реакцій.

У деяких людей може бути алергія на матеріал електродів чи, навіть, електричний струм. Про це треба заздалегідь попередити лікаря.

Є й інші протипокази: не можна проводити електронейроміографію на фоні гострих інфекцій, запальних процесів у ділянці тіла, котра підлягає обстеженню. Також перешкоджати процедурі можуть не інфекційні захворювання шкіри.

Що стосується підготовки. Буде достатньо прийняти зранку душ. Не рекомендується палити мінімум за 3 години до сеансу: нікотин звужує судини, порушує кровопостачання нервів та м’язів, чим може спотворювати діагностичну інформацію.