Лікування хропіння

Чому виникає хропіння?

Якщо говорити про безпосереднього «винуватця» вібраційних низькочастотних звуків під час нічного відпочинку, то ним є м'яке піднебіння та його невеликий відросток — піднебінний язичок. Потоки повітря проходять повз і можуть стати джерелом хропіння. Але ж верхнє піднебіння є у кожного, а хропуть далеко не всі, тому потрібно говорити про безпосередні причини ронхопатії. До них належить:

• збільшені мигдалини;
• закладеність носа, зокрема хронічна;
• інші захворювання лор-органів, включно з тонзилітом, синуситом тощо;
• поліпи або інші новоутворення в носоглотці;
• патології щитоподібної залози, включно зі збільшенням її розмірів;
• анатомічні особливості, зокрема вузькі носові ходи, порушення прикусу, деформація носової перегородки тощо.

Інші фактори ризику хропіння:

• генетична схильність;
• надмірна маса тіла;
• хронічна перевтома, зокрема через порушення сну;
• шкідливі звички, і насамперед куріння та зловживання алкоголем;
• природне старіння організму, що викликає втрату м'якими тканинами носоглотки еластичності;
• приймання деяких медикаментів (найчастіше снодійних препаратів).

Коли при хропінні точно варто звертатися до лікаря?

Наш медичний центр «МедСейв+» в Києві при появі хропіння рекомендує всім відвідати сомнолога, щоб виключити різні ризики для здоров'я. Якнайшвидше проконсультуватися з лікарем потрібно в тому разі, якщо є й інші скарги, а саме:

• денна сонливість;
• головний біль під час пробудження;
• часті нічні пробудження, зокрема й через позиви до сечовипускання, що виникають;
• підвищена пітливість;
• хронічна втомлюваність та відчуття «розбитості» з самого ранку;
• підвищена агресивність і дратівливість;
• погіршення пам'яті та концентрації уваги.

Храп нерідко буває обтяжений таким серйозним порушенням, як синдром обструктивного апное уві сні. У цьому разі порушення дихання призводить не тільки до появи характерних звуків, а й до перекриття дихальних шляхів (часткового або навіть повного). У результаті можуть виникати епізоди раптової зупинки дихання, які несуть серйозні загрози для здоровʼя пацієнта. Вони небезпечні наступним:

• розвитком аритмії;
• гіпоксією (нестачею кисню) мозку та інших органів;
• розвитком гіпертонії;
• підвищенням ризику інфаркту або інсульту.

Саме через це часто лікування хропіння — гостра потреба!

Хропіння vs апное — як відрізнити?

Люди, які хропуть, іноді просто заважають близьким, але ніяких додаткових ризиків для здоров'я це не несе. Але буває й так, що разом з хропінням є апное — часткове або повне перекриття дихальних шляхів під час сну. У цьому випадку людина нормально не висипається, для неї підвищуються ризики серйозних патологій, аж до інсульту або навіть раптової смерті. У пацієнтів з апное також нерідко є хропіння, але це не обов'язково — його може й не бути. В результаті виникає питання — як відрізнити ці стани під час сну.

Точно відповісти, що у вас — тільки хропіння, тільки апное або і те, і інше — може лише лікар-сомнолог. Іноді для постановки остаточного діагнозу фахівцю знадобиться процедура полісомнографії в лабораторії сну «МЕДСЕЙВ+» або в домашніх умовах (вдома). Загалом, щоб виключити сумніви, рекомендуємо записатися на консультацію до нашого лікаря.

Хропіння саме по собі — це просто типові гучні звуки, зумовлені вібраціями повітря в дихальних шляхах. Запідозрити саме апное та ризики для здоров'я можна за такими проявами:

• різкі та гучні переривання хропіння;
• тривала відсутність руху грудної клітки під час сну (це помічає партнер або член сім'ї пацієнта);
• регулярне відчуття втоми вдень;
• ранковий головний біль;
• відчуття сухості в роті при пробудженні;
• низька якість сну, труднощі із засинанням, безсоння;
• нічна пітливість;
• пробудження з відчуттям задухи;
• прискорене серцебиття вночі, біль у грудній клітці.

При хропінні разом з будь-яким з перерахованих вище симптомів настійно рекомендуємо проконсультуватися з лікарем.

Діагностика хропіння

Симптоми ронхопатії легко розпізнає навіть школяр, адже основна ознака — це характерні низькі звуки під час сну. АЛЕ! Сам сплячий свого хропіння не чує, а точніше не пам'ятає, оскільки його мозок не реагує на цей подразник і не дає команди пробудження. Це означає, що для людей, які живуть самі, діагностика дещо ускладнена. Хоча функція диктофона є в будь-якому сучасному смартфоні, тож перевірити себе вийде й без допомоги рідних.

Якщо хропіння виявлено, то рекомендуємо звертатися в нашу лабораторію сну в Києві. Лікар сомнолог проведе опитування для збору анамнезу та огляд, призначить додаткові тести та порекомендує пройти інструментальну діагностику — процедуру полісомнографії. За допомогою цього безпечного та безболісного методу, наприклад, можна підтвердити або спростувати наявність апное, уточнити причини характерних звуків під час сну, і, звісно ж, вибрати найбільш дієвий метод лікування хропіння.

Лікування хропіння в «МедСейв+»

Метод лікування хропіння обирається з урахуванням причин, які викликали цю проблему. Також наш лікар враховує індивідуальні особливості організму пацієнта, наявність супутніх патологій.

Серед основних методів лікування хропіння виділяють консервативні заходи. Так, за наявності синуситів, тонзилітів або закладеності носа позбутися проблеми часто допомагають різні спреї для носоглотки та рота, краплі для носа, таблетки для розсмоктування тощо.

Якщо хропіння виникає на тлі обструктивного апное, то одним із найкращих методів лікування є СІПАП-терапія. За допомогою спеціального апарату з маскою в дихальних шляхах пацієнта під час сну створюється постійний позитивний тиск, що унеможливлює ризики нестачі кисню та зупинки дихання. Одночасно з цим вирішується і проблема появи характерних вібраційних звуків.

Додатково також можуть бути призначені й спеціальні вправи для органів верхніх дихальних шляхів, що поліпшують їхній тонус і знижують ризик хропіння. Також важлива профілактика, зокрема контроль за хронічними патологіями лор-органів, відмова від шкідливих звичок — цигарок та алкоголю, підтримання нормальної маси тіла, сон на боці тощо.

У складних випадках за відсутності ефекту від описаних вище методів для лікування хропіння може бути рекомендовано хірургічне втручання.