Лікування скроневої епілепсії

Що таке скронева епілепсія?

Скронева епілепсія — це різновид цього неврологічного захворювання, за якого осередок аномальної електричної активності припадає на скроневу долю мозку, а саме її латеральну або ж медіальну частину. Найчастіше діагностується дана форма патології у дітей (віком від 6 місяців до 7 років) і підлітків (при наростанні клінічної симптоматики).

До типових проявів хвороби належать повторювані епілептичні напади вогнищевого типу. Вони можуть проходити малопомітно та без втрати свідомості, спричиняти різні галюцинації, відчуття страху чи тривоги. Також можливі й напади із конвульсіями, непритомністю та порушенням функцій пам'яті (зазвичай трапляються при підвищенні активності двох скроневих часток мозку чи ще й інших ділянок).

Причини скроневої епілепсії

Точні причини виникнення хвороби не відомі. У більшості випадків у пацієнтів з такою формою епілепсії виявляють порушення у гіпокампі — парних структурах мозку, відповідальних за пам'ять, формування емоцій, навігацію в просторі.

Фактори ризику захворювання ділять на 2 групи — закладені під час внутрішньоутробного розвитку або пологів та набуті. До причин першої групи належать:

• внутрішньоутробні інфекції;
• гіпоксія плода;
• передчасні пологи;
• різні проблеми під час пологів — травми, асфіксія тощо;
• аномалії розвитку головного мозку.

До факторів ризику протягом життя людини належать:

• черепно-мозкові травми, які насамперед зачіпають скроневу частку мозку;
• зловживання алкоголем, наркоманія, інші види інтоксикації;
• захворювання мозку (пухлини, порушення кровообігу тощо);
• авітаміноз тощо.

Симптоми скроневої епілепсії

Нерідко прояви цієї форми захворювання у дітей майже непомітні, тому й залишаються тривалий час поза увагою батьків. Також можливий й інший розвиток подій, коли в підлітковому віці скронева епілепсія починає активно прогресувати та супроводжуватися важким перебігом.

Епілептичні напади за скроневої форми хвороби частіше мають локальний характер, тобто є вогнищевими (медичною мовою — парціальними). У такому разі рідко трапляється втрата свідомості або сильні судоми. До типових проявів належить таке:

• мимовільні рухи кінцівок, голови, очей тощо;
• неадекватні дії хворого (наприклад, повторюване перекладання речей з одного місця на інше);
• неконтрольовані ковтання слини, моргання;
• завмирання в одній (нерідко неприродній) позі;
• галюцинації, що зачіпають різні органи чуття — зір, слух, нюх, смак;
• запаморочення та/або втрата рівноваги;
• відчуття сильного страху;
• панічні атаки;
• головні болі (мігрені);
• розлад травлення.

За тяжчого перебігу захворювання епілептичні напади можуть поширюватися на весь організм, тобто перетворюватися на генералізовані епізоди з конвульсіями, втратою свідомості тощо. При цьому після нападу пацієнт не пам'ятає, що з ним відбувалося.

Діагностика скроневої епілепсії

Для постановки точного діагнозу рекомендується звертатися в наш центр епілепсії «МедСейв+» у Києві. Досвідчений епілептолог проведе огляд та опитування, щоб зафіксувати симптоми й зібрати анамнез. Золотим стандартом діагностики за епілепсії є електроенцефалографія (ЕЕГ). За необхідності виключити інші патології або виявити приховані прояви хвороби може бути призначений відеомоніторинг ЕЕГ нічного сну.

Обидва описаних види інструментальної діагностики за необхідності можуть бути виконані навіть вдома у пацієнта в Києві.

Додатково подеколи рекомендовані й інші види діагностики, зокрема різні лабораторні аналізи та магнітно-резонансна томографія головного мозку.

Лікування скроневої епілепсії

Головною метою терапії є мінімізація епілептичних нападів, аж до повного позбавлення від них, тобто досягнення стійкої ремісії. Насамперед для досягнення цих завдань при скроневій епілепсії застосовується медикаментозне лікування. Воно охоплює різні протиепілептичні (протисудомні) препарати. При цьому конкретні ліки, дозування та період прийому наш епілептолог визначає суворо індивідуально з урахуванням віку та стану здоров'я пацієнта, результатів проведеної діагностики, оцінки ефективності під час повторних ЕЕГ тощо.

Хоч скронева епілепсія й гірше піддається консервативному лікуванню, у 60% випадків воно дає змогу скоротити кількість нападів мінімум у 2 рази, а нерідко — і домогтися стійкої ремісії тривалістю 5+ років. За відсутності очікуваних результатів схема медикаментозної терапії коригується.

Хірургічне лікування скроневої епілепсії показане за важких форм хвороби. Пацієнту може бути запропонована резекція скроневої частини мозку, розсічення мигдалеподібного тіла чи інші види втручання.