Лікування посттравматичної епілепсії

Судоми та епілепсія після черепно-мозкових травм

ЧМТ може сприяти виникненню судом та епілептичних нападів. Такі наслідки можливі після найрізноманітніших ушкоджень головного мозку, зокрема падіння або сильного удару головою, дорожньо-транспортної пригоди, спортивних травм, контузії, тобто мінно-вибухової травми, що трапилася поблизу лінії фронту або через ракетні удари у тилу.

Після ЧМТ судоми трапляються як у ранньому періоді (сюди входять перша доба після травми та термін до 7 днів), так і в пізньому (через тиждень і більше). У першому випадку, як правило, не виникає сумнівів у причинно-наслідковому зв'язку, а в другому — вони можливі, що потребує додаткової діагностики. Пізні судоми можуть бути зумовлені зміною хімічного середовища клітин головного мозку або їх пошкодженням.

Симптоматична епілепсія частіше виникає за сильних ушкоджень голови, які характеризуються як тяжкі. Хоча можливі й винятки. Це можуть бути як відкриті черепно-мозкові травми, так і закриті — акубаротравма (контузія).

Фактори ризику посттравматичної епілепсії

Імовірність повторюваних епілептичних нападів після ЧМТ підвищують такі чинники:

• діагностовано ранні судоми (протягом першого тижня після травми);
• ЧМТ обтяжується забоєм мозку або крововиливом;
• безпосередньо пошкоджено тканини мозку, наприклад, бойовим осколком, кістками черепа тощо;
• на енцефалограмі відразу після травми помічені відхилення від нормальної електричної активності;
• похилий вік пацієнта (понад 65 років);
• обтяжена спадковість, тобто судоми або епілепсія у найближчих родичів.

Мінно-вибухова травма та епілепсія

Причиною посттравматичної епілепсії може стати так звана контузія. Неврологи-епілептологи у разі впливу на голову та мозок вибухової хвилі використовують термін акубаротравма або мінно-вибухова травма. Раніше вважалося, що це відносно легке та не страшне ушкодження, але це далеко не завжди так. Хоч це і закрита черепно-мозкова травма, її наслідки та прояви можуть бути дуже різними.

Типова симптоматика після контузії:

• головні болі;
• дезорієнтація та проблеми з координацією;
• дискомфорт в очах та/або погіршення зору;
• підвищений тиск;
• поколювання в кінцівках;
• порушення пам'яті;
• проблеми зі слухом;
• нудота;
• заїкання;
• порушення сну, нічні кошмари;
• поведінкові зміни, зокрема депресія, апатія тощо.

В той самий час важка акубаротравма може призвести до часткового паралічу кінцівок, судом та втрат свідомості, що повторюються, розвитку епілепсії. Причому подібні наслідки можуть розвинутися навіть через роки після пережитого вибуху поблизу. Таким чином відсутність скарг відразу після такої ЧМТ ще не гарантує відсутності проблем зі здоров'ям у майбутньому. До того ж у медичній практиці нерідкі парадокси, коли легка мінно-вибухова травма загрожує серйозними наслідками зі складним відновленням, а важка — переноситься доволі легко.

Відповідно, необхідна якісна діагностика після контузії, доцільне лікування та реабілітація. Для цього ми рекомендуємо звертатися в наш центр епілепсії «МедСейв+» у Києві.

Діагностика посттравматичної епілепсії

Після ЧМТ різних видів і тяжкості необхідно проходити якісне обстеження, зокрема й неврологічне. У нашому центрі епілепсії «Медсейв+» консультують досвідчені неврологи-епілептологи, застосовується необхідне сучасне обладнання для нейродіагностики. Лікарі оглядають та опитують пацієнта, щоб дізнатися обставини отримання черепно-мозкової травми. Для виключення або підтвердження епілепсії виконується електроенцефалографія.

Додатково в нашій клініці проводять ЕЕГ-відеомоніторинг нічного сну, за необхідності призначають лабораторні тести. Крім цього, можуть бути рекомендовано інші обстеження для візуалізації ушкоджень голови та мозку (КТ, МРТ).

Лікування посттравматичної епілепсії

Основна мета терапії — взяти судомні напади під контроль, тобто скоротити їх кількість або повністю позбавити від них пацієнта. Основним видом лікування виступає прийом медикаментів, а саме протисудомних препаратів. Їх підбирає тільки невролог-епілептолог з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного пацієнта. Тільки лікар визначає тривалість прийому протисудомних препаратів, яка може обчислюватися тижнями або місяцями.

За відсутності ефекту від консервативного лікування зазвичай розглядаються альтернативні методи. Це може бути стимуляція блукаючого нерва або хірургічні операції.

Пацієнтам, у яких посттравматична епілепсія виникла після вибухової травми, рекомендована також реабілітація після контузії. Програму підбирають індивідуально: вона може охоплювати психотерапію, лікувальну фізкультуру, мануальну терапію та рефлексотерапію тощо.