Корінцевий синдром

Корінцевий синдром виникає, коли негативного впливу зазнають спинномозкові корінці – нервові волокна, які відгалужуються від спинного мозку й виходять крізь отвори між хребцями. Корінці містять в собі моторні (рухливі) волокна та сенсорні (чутливі). Також від них до шкіри та внутрішніх органів йдуть регуляторні (вегетативні) гілочки. В залежності від того, які саме ділянки корінців пошкоджуються, залежить і симптоматика корінцевого синдрому.

Опис патології

Спинний мозок є органом центральної нервової системи. Завдяки спинномозковим корінцям, він збирає інформацію від периферичних відділів тіла і, або сам, на рівні рефлексів, реагує на неї, або передає до головного мозку і вже звідти отримує сигнали й транслює їх на периферію.

Ураження спинномозкових корінців призводить до того, що центральна нервова система отримує неправдиву, спотворену інформацію від тіла та не може передати правильні сигнали до органів-мішеней.

Причини корінцевого синдрому

Через анатомічну особливість (корінці виходять крізь отвори між хребцями), головною причиною корінцевого синдрому є патологія хребта.

Остеохондроз, травми, протрузії та грижі спинномозкових дисків призводять до стискання корінців у цих отворах або в спинномозковому каналі. Нервові волокна зазнають тиску, порушується їх живлення кров’ю, виникає ішемія й розлади функції.

З урахуванням таких чинників, виділяють два типи корінцевого синдрому:

• вертеброгенний, дискогенний (стискання);
• корінцево-судинний (радікулоішемія).

Головний варіант, котрий зазвичай змушує людину звертатися по допомогу – дискогенний. Бо має симптоми, котрі хворим вкрай важко ігнорувати.

Прояви та симптоматика

Дискогенний, найпоширеніший варіант корінцевого синдрому, характеризується больовим синдромом. Біль виникає по ходу корінців та їх гілок і проявляється такими симптомами:

• шийний відділ хребта – біль під час рухів головою, плечима;
• грудний відділ – простріли болю під час дихання, кашлю, чхання;
• поперековий – больові напади при підійманні ваги, довготривалому сидінні.

Гострим варіантом перебігу корінцевого синдрому є невралгічні напади. Це коли спину або шию «заклинює» від болю. Відчуття вкрай інтенсивні, знерухомлюють хворого. Можуть віддавати (іррадіювати) у кінцівки. З часом, під впливом негативного чинника, нерви можуть загинути. Як наслідок, виникають важкі трофічні розлади в ділянці інервації корінця, німіють кінцівки, виникають прояви тяжкої нейропатії.

Маскою корінцевого синдрому стають ураження поперекового відділу хребта. Такий варіант патології може протікати з проявами холециститу, панкреатиту, через що хворі тривалий час отримують малоефективну допомогу.

Діагностика та лікування

Гострі, больові прояви корінцевого синдрому, мають яскраву симптоматику: голова, тулуб, кінцівка розташовуються у вимушеному положенні. Відмічається різкий біль, котрий посилюється при спробі рухів.

Упевнитися в діагнозі допомагає низка функціональних тестів, як то пальпація остистих відростків хребців, оцінка діапазону рухів тулуба чи кінцівки.

Для верифікації діагнозу треба застосовувати інструментальні методики:

• рентгенографію хребта;
• комп’ютерну томографію;
• магнітно-резонансну томографію;
• УЗД внутрішніх органів для виключення вісцеральної патології;
• електронейроміографію.

У лікуванні корінцевого синдрому першим етапом є знеболення: нестероїдні протизапальні засоби, міорелаксанти, блокади. Водночас вживають заходи для захисту нейронів та нервових волокон.

Після стихання гострих явищ застосовують масажі, фізіотерапевтичні процедури, сеанси лікувальної фізкультури. У певних випадках виникає потреба у хірургічному лікуванні – декомпресії уражених корінців та їхніх судин.