Артеріальна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба

Артеріальна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба, є лідером за поширеністю серед захворювань серцево-судинної системи та головною причиною смертності у світі. Проявляє себе стійким підвищенням систолічного тиску понад 140 мм рт.ст., або діастолічного, більш як 90 мм рт.ст. Гіпертонія буває самостійним захворюванням (есенціальна гіпертензія), також виступає як прояв інших патологій (симптоматична гіпертонія).

В обох випадках підвищений артеріальний тиск (АТ) призводить до тяжких уражень органів: серця, мозку, очей, нирок. Своєчасне виявлення й лікування гіпертонії запобігає небезпечним наслідкам хвороби, подовжує тривалість якісного життя пацієнтам.

Причини гіпертонічної хвороби

Попри багаторічні дослідження, причини, через які в людини підвищується артеріальний тиск, остаточно не з’ясовані.

Але медикам відомі чинники, котрі здатні спровокувати розвиток артеріальної гіпертензії:

• спадковість, генетична схильність до гіпертонії;
• стреси, тривале психоемоційне перенапруження;
• хвороби внутрішніх органів, зокрема – нирок;
• нераціональне харчування з великим вмістом жирів;
• зайва вага, ожиріння;
• патологія залоз внутрішньої секреції (гіперфункція щитоподібної, цукровий діабет);
• шкідливі звички, куріння, зловживання спиртним;
• дефіцит фізичної активності;
• атеросклероз судин;
• остеохондроз шийного відділу хребта.

Руйнівний вплив багатьох чинників, що перераховані вище, можна усунути або послабити, і у такий спосіб стримати прогресування гіпертонії. Однак для цього потрібно виявити хворобу.

Симптоми гіпертонії

Спочатку захворювання має малопомітний перебіг, через що артеріальна гіпертензія заслужила назву «тихий вбивця». Уваги потребують такі симптоми:

• напади головного болю в потиличній і тім’яній ділянках;
• поява «мушок» перед очима;
• епізоди запаморочення;
• припливи відчуття жару в обличчі;
• відчуття напруженості, внутрішнього дискомфорту, занепокоєння;
• епізоди серцебиття, навіть короткочасні.

У хворої людини не обов’язково мають відмічатися всі перераховані симптоми. На початку гіпертензії зустрічаються один або два, які поступово посилюються, частішають. Трапляються випадки різкого підвищення артеріального тиску, котрі мають назву гіпертонічної кризи. У таких ситуаціях з’являється головний біль, слабкість, можуть виникати затьмарення свідомості, нудота і блювота.

Діагностика артеріальної гіпертензії

Виявити гіпертонію не так уже і складно. Згідно з міжнародними критеріями, для цього треба двічі зареєструвати показники артеріального тиску, вказані на початку статті. Вимірювання проводяться звичайним тонометром.

У разі виявленні гіпертонії, пацієнтам потрібне більш ретельне обстеження, щоб виявити ураження «органів-мішеней»:

• оцінюється функція нирок;
• перевіряється очне дно;
• роблять аналізи крові на холестерин і його компоненти (ліпопротеїди);
• обстежується серце методами ЕКГ, УЗД.

В окремих випадках застосовується добове моніторування артеріального тиску. За його результатами кардіолог робить висновок, чи можна ставити діагноз артеріальної гіпертензії, яку стадію хвороби (всього їх три) і ступінь (чотири варіанти) виставляти.

Лікування гіпертонічної хвороби

Кожна людина має перевіряти в себе артеріальний тиск не менш, ніж п’ять разів на рік. Це допоможе виявити хворобу на початкових стадіях, коли її прогресування легше стримати.

Лікування проводиться за спеціалізованими протоколами, має на меті:

1. Нормалізувати показники артеріального тиску.
2. Захистити «органи-мішені» від згубного впливу гіпертонії.

Обов’язково треба шукати причину захворювання, усувати і її. Без лікування, хворий ризикує зіткнутися з важкими наслідками: інфаркт, інсульт, хронічна хвороба нирок, ураження серцевого м’яза та інше.

Головний метод лікування – медикаментозний. Підібравши хворому ліки, вдається взяти показники артеріального тиску під контроль. Тим самим людина зберігає собі тривале та якісне життя, убезпечує себе від смертельної небезпеки, якою є нелікована гіпертонія.